Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зав'язка — I зав язка и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв язка. II з ав язка и, ж. Те, чим зав язують що небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.) … Український тлумачний словник
перев'язка — I перев язка и, ж. 1) Дія за знач. перев язати, перев язувати. 2) Те, чим перев язано що небудь. || перен. Те, що охоплює, ніби перев язуючи, що небудь; смуга навколо чогось. 3) Те саме, що перев яз. 4) Пов язка, накладена на хворе місце, рану і… … Український тлумачний словник
прив'язка — іменник жіночого роду зав язка прив язка іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зв'язка — кы, ж. Вр. Зв язка (капиця). Ремін, што зв язує держак з быльцьом в ціпах, називат ся зв язка або капиця … Словник лемківскої говірки
зв'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети; в язка. || розм. Які небудь речі, зібрані та зв язані у вузол, пакунок; клунок. || перен. •• Логі/чні зв я/зки засоби, за допомогою яких з одних… … Український тлумачний словник
прив'язка — и, ж. Те саме, що зав язка … Український тлумачний словник
розв'язка — и, ж. 1) Кінець, завершення чого небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав язка. 2) Розгадка чого небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3) спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для… … Український тлумачний словник
ув'язка — и, ж., діал. Зав язка … Український тлумачний словник
зав'язка — іменник жіночого роду те, чим зв язують зав язка іменник жіночого роду початок … Орфографічний словник української мови
підв'язка — іменник жіночого роду стрічка підв язка іменник жіночого роду підв язування … Орфографічний словник української мови
